Мить життя пролетить: не вічна!
Нам не стримати ні хвилини!..
Путь земна така блискавична,
Непідвладний цей плин людині…
Світ безмежний – це Божий витвір,
Незбагненний і загадковий…
Ось промчав безтурботний вітер...
Що він знає про біль, окови?..
Вітер в небі кружляє легко,
Потім полем летить до річки…
Носить запахи квітів щедро,
От якби ще розвіяв війни…
Я іду по стежині тихій,
Може, вітер рядки навіє,
Може, він у манері звичній
Сльози витре, теплом зігріє…