Спитала друга : Як твої діла?"
У відповідь сказав : " Поки існую...
Це тільки путіну за все " хвала ",
Бо тільки в і н " звільнив " , та ще й " лікує "!
... Живемо всі у довгому мовчанні...
Н а д і я жевріє, не покидає й сум...
Минають місяці в напрузі і чеканні,
Душа страждає від тривог і дум...
... Порахувала друзів, що зостались
Там - на оскверненній землі,
Де ...не живуть...з минулим попрощались,
Бо орки в місті, в кожному селі...
Там навіть дихати без дозволу не можна,
Штовхають всіх росії слугувати.
Під орк-прицілом вже година кожна,
Шантаж, погрози... Жити-вибирати...
Неволя слова, дій, пересувань...
До зміни громадянства спонукають.
Зітхають друзі від розмов-зізнань :
" Ні слова про війну, нас тут перевіряють! "
У вайбері, спілкуючись, кричала :
"Не говори, мовчи...в під'їзд зайшли!"
Моє від цього серце задрижало :
" А ти подалі...на х... їх пошли!.."
Та вже " відбій " ...не чула моїх слів...
Та й не " пошле ", бо дуло автомата
За непокору жде команду " плі! " -
Така страшна ця " точка невозврата "...
... Пологівчани ! Будьте обережні!
Себе знаходьте - між " вони " і " ми "!
Та обирайте дії застережні !
Живіть...благаю ! Залишайтеся Л Ю Д Ь М И !