(авторський переклад мого вірша)
Якщо кожен із нас привнесе у світ трохи гармонії,
І кожнісінький серцем зігріє своїх же дітей,
Повсякчасно насіннячко світла й добра невагомі
Тут і там насадили б й плекали на благо людей.
Ну, а в кому душа - провідник гармонійної творчості,
Той присвітить душею, вступаючи у резонанс,
І, зливаючись з небом у творчій своїй невагомості,
Наче жертву, нехай гармонійність плекає для нас.
Нещодавно почула, що Істина й Бог не сучасні,
В лихоліття без Істини якось можливо прожить,
О, Володарю Всесвіту, Боже, Єдиний прекрасний,
Як нам душі свої не згубить у часи лихоліть?
------------
(оригинал)
Если каждый из нас привнесет в мир немного гармонии,
Если каждый в добре воспитает рождённых детей,
Если каждый взлелеет добра семена невесомые,
Очень быстро мы станем счастливейшими из людей.
Те, кто к свету ведут - проповедники общества высшего,
Проповедники счастья вступают с Творцом в резонанс,
И, сливаясь с прекрасной, святою Божественной Истиной,
Преподносят гармонию чувств своих, жертвуя ими для нас.
Мне сказали недавно, что Истина - не современная,
Мол, в тяжёлое время без "истин твоих" проживём,
О, Господь! О, Великий Властитель Вселенной,
Помоги нам постичь безусловное в Свете Твоём!