ОЧІ
Ці очі, темні і пророчі,
У пам’ятному сні
Про неспокійні дні і ночі
Пророчили мені.
.
Вони з’явились наді мною
Немов би влітку сніг,
Всміхались першою весною,
Кружляв солодкий гріх...
.
І я, мабуть, не заспокоюсь,
В очах, як ніч, таємний знак.
Бо доля часто є гіркою:
Такий у щастя смак.
.
І хоч який в житті бувалий,
Не раз ронив я цвіт,
І все ж, без запиту забрали,
Мене в тривожний світ.
.
Думки, немов шкідливі діти,
Присіли на поріг…
А серце лине зрозуміти
Очей таємний сміх.
*******