Перевод «Запределье-10» (Надежда Медведовская)
Действительность и грёзы разделю,
Отгорожу реальности межою,
Но как без сожалений отдалю
Всё то, что оставляю за стеною?
И где он, чёткий тот водораздел
Намерений, поступков, размышлений?
Страницу драмы, где в конце пробел,
Как можно перерезать без сомнений?
Останется не сущее в руках,
А пустота холодная, немая.
А может, всё реально только в снах,
В которые мы ночью убегаем?
Фантазии я правдой затоплю,
Действительность и грёзы разделю.
В оригинале
.
Так дійсність і уяву розділю,
Обгороджусь реальності межею.
Та викинуть не зможу без жалю
Усе, що залишилося за нею.
Та й де він, той чіткий водорозділ
Між намірами, вчинками, думками?
І як же перерізати навпіл
Сторінку недописаної драми?
Зостанеться не сутність у руках,
Лише одна холодна порожнеча.
А може, те, що бачимо у снах,
І є реальність, а не просто втеча?
Фантазії я правдою наллю, –
Так дійсність і уяву розділю.
Иллюстрация создана с помощью нейросети