Моя Одеса наче вогник,
Який стискаю у пітьмі.
А шлях з дитинства шустрий човник,
Я все це бачу у ві сні.
Бульвар, та Оперний, фонтани,
Водою плескаю, біжу.
Та на колінах свіжі рани
Але я знов на куражу.
Вночі і вдень я можу бігти ,
По сходах що ведуть у порт.
А зверху Дюк збирає крихти,
Бо хтось малює натюрморт
Як я іду зі своїм татом,
Та роблю фото прямо лут.
Бо на пригоди ти богата,
Моя Одеса, мій - батут.
Бо влітку я шукаю хвилі,
На ковзанках в мороз стою.
І спогади такі правдиві,
Бо міцно я тебе люблю.
(06.06.2023)