(авторський переклад мого вірша,
фото у київському сквері під час
війни авторське)
Життя зруйноване,
Йому не до людей,
На кожного припасена ракета,
Життя під обстрілом
І ми лише трофей,
Ніхто не вартий, наче, і монети.
То бійня, дика жатва,
Марнотрать,
І всі висять на планетарній дибі,
Підручники історії тріщать,
Тріщать суглоби і злітають німби.
Стривожена Планета. Результат -
Руйнується масштабно літосфера,
І віддає команди психопат.
...Гуляє матінка з дитиною по
скверу...
-------
(оригинал)
А жизни прахом,
Люди не нужны,
На каждого припасена ракета,
Жизнь под обстрелами,
По прихоти войны
Никто из нас не стоит и монеты.
Простая бойня,
Дикое жнивьё,
Уничтожение, сожжение, погибель,
Минируют, уничтожая всё,
И человечество на планетарной
дыбе...
Учебники истории трещат,
Скрежещут зубы, ломит литосферу,
И отдаёт команды психопат.
...Но катит мамочка колясочку по
скверу...