Іде війна, несе журбу і горе,
А навкруги квітує літній рай:
Шумить, ясніє лазурове море,
Синіє безтурботно небокрай.
Не знаю, чи природа розуміє,
Чому навколо вирви, чорний дим,
Та, наче лікар, рани всі бинтує,
То килим стелить, то наносить грим.
Повсюди квіти, трави вишиває!
Уже рясніє барвами земля,
Ромашками степи, гаї вкриває,
Волошками оздоблює поля.
Бездушний ворог коршуном літає,
Руйнує землю, забира життя…
Природа ж і лікує, і втішає,
І світ благословляє, як свята!