В дитинстві часто йшла до горизонту,
Цей таємничий обрій спокушав,
Дивилась без кінця на дивний контур,
Що всі відтінки неба увібрав…
Я так хотіла подивитись, що там,
Можливо, сплять найкращі в світі сни!..
Ще й заздрила і полю, і болотам,
Що близько так були до таїни…
Метеликом хотіла полетіти
Над річкою, над лугом, над селом,
Щоб сни черпати, хмаркою ясніти
Чи янголом з веселковим крилом.
Тепер за горами сховався рідний обрій,
Дитячу мрію знищила війна.
Щоразу відчуваю ком у горлі,
Коли іскриться далеч осяйна…