Так не було у темряві спокійно,
Як у ту ніч, коли він поруч був,
А з ним - пісень контроверсійний грув,
А з ним - дерева лип та зір насіння.
І зорепади цілили у нас,
Такі тривожні і такі містичні,
І тремоло в душі так романтично
Долало простір, перешкоди й час.
Мене забуде, бо завжди у справах,
Його я посмішку не раз вловлю,
І тихі роздуми його гітари,
І ніч як тригер волі та вогню.