Каштани квітнуть двічі в рік.
Близький кінець передчувають?
Летить, немов останній крик,
Вогонь свічок до небокраю.
Щоб приховати наготу,
Уже безлисті, квітнуть досі...
В дитячу мрію золоту
Спішу - замалювати осінь.
Палити листя? Ні, не час!
Ще не усі поблякли фарби...
Хай злиться вітер-мартопляс,
Зриває маски не для зваби.
Дахи зриває з базилік,
Чи з пересердя, чи зі злості?
Каштани квітнуть двічі в рік,
Солодкий запах лине в простір...
Мартопляс - блазень, шут.
Вільний поетичний переклад власного вірша "Цветут каштаны дважды в год".
http://stihi.ru/2011/03/29/1940