Тризна

Маргарита Метелецкая
      Холодний дощ промчався щойно містом...
      І , хоч далеко ще до падолисту,
      Але в житті уже не раз невдало
      Осіннє мито з червнем співпадало...

      І говорить й мовчать - немає сили...
      Щодень війна помножує курсиви,
      А ночі - невигойні та примарні -

      Всі зрушення до правди - непомітні...
      Часи - лише розрухою вагітні.
      Шукаєш невловиму тиху гавань,
      А ловиш тільки вітра в полі й гави...

      Здається, що в безодню рух наш ніби?
      І що давно порозбирали німби...
      А вихід з пастки навіть не двоякий -
      Ні Янгол не зупинить, ані якір...

      Ввімкнеш комп'ютер - горе й горе всюди!
      А ще й повсюдно множаться "іуди"!
      Кудись втекти - зламалася квадрига,
      І вірною лишилася лиш книга...

      Ще й правда в тім, що опера - не мильна -
      Тут пекло. Смерть. Планета божевільна,
      І бачиться - ще трохи, ще мализна -
      І нас спіткає...всепланетна тризна?..