Здається, що в мене кінчаються сили,
Щодня – у напрузі від різних думок.
І сумно, і гірко, і втрачені смисли,
Не можу розплутати смутку клубок.
В душі – сум'яття і постійна тривога,
Не вибратись, мабуть, з полону турбот.
У миті розпуки звертаюсь до Бога,
Щоб стримати в серці бентежності шторм.
Я знаю, що сили мої не бездонні.
Кінчається все у свій час у житті!..
Так хочеться вирватись серцю з неволі,
Позбутись тривожних пекельних видінь…
Та знову новини гіркі і невтішні,
Триває жорстока, нестерпна війна.
О, ангели добрі, святі і безгрішні,
Де ж ваша жадана снага рятівна?..