Я славлю, мій Боже, цей ранок прийдешній -
Яскравий й солодкий, як стиглі черешні !
Сама зачинила всі двері у грішне -
Тепер танцювальна, співуча і втішна!
Уже духопеликів надано вдосталь -
Ховалася в мрії, ховалася в постіль...
Настрашений дух вдосталь в п'яти залазив -
І жерла я серце, бо била зараза...
Бо з мухи робила сама верхоблюда -
Не слухала душу, а слухала люду.
Найкращі роки за вітрами спустила -
То геть маскаради! Терпіти несила!
Геть сива, холодна, полатана доле,
Геть марні спокуси! Тепер - лише воля!
Я - вдруге живу! Зорі з Неба знімаю!
Всі скалки із ока та серця виймаю!
Не жду ні хвилини на дикім причалі -
Під крилами радості - геть від печалей!