Похмурий горизонт,
Пасаж* тужливих нот,
Думок меланхолійних ахінея*.
Як справитись зі злом,
Спинити в грудях зойк,
Життя – немов гірська гранітна скеля.
Як пташка у хмарках,
Лечу я у світах,
Де сліз немає, горя і печалі.
Рятуюсь уві снах,
У мріях і віршах,
В самотності, як у священнім храмі.
Ось знову чути грім,
Здригнувся навіть дім.
А серце все не втішиться, страждає.
Немов відлуння війн,
Гуркоче млистий двір,
Здається, він важливе утрачає.
Чарує липи цвіт,
Як спалах зим і літ,
А блискавка виписує зигзаги.
Думки снують, як рій,
А я в полоні мрій
Пригадую усі життєві барви…
*Пасаж – (тут) Частина музичного твору, музична фраза з швидким послідовним чергуванням нот від високих до низьких і навпаки.
*Ахінея – нісенітниця.