Війна. І закуті всі аеропорти...
Невпевнено молиш хоча б сонний лад...
Вивчаєш липневі в вікні натюрморти...
Жуєш по шматочках гіркий шоколад...
А десь там і море. А десь там - і пальми.
Промитий до блиску гарячий пісок...
І тиснеш в душі розтривожені гальма,
Танцюєш балетно з п'яти на носок...
Виходиш за думи, виходиш за грані,
А мудрі все кажуть, що очі - сліпі?
І квітку цілуєш розквітлу герані,
Жалієш померлий ліхтар на стовпі...
І все добираєш влучнішого слова,
Забувши блаженні, таємні дива,
І все просіваєш нікчемну полову -
Міцнішає згодом рука стернова,
Коли у життєвих содомі й гоморрі
Хапає нищівно жорсткий переляк,
Побачиш, нарешті, палаючі зорі,
Що саме до Бога надійний маяк.
Побачиш надійне своє опертя -
От це уже буде і щастя й життя!
на фото - в моїй лоджії 5 липня 2023 року, серветку вив'язано свахою Ларисою Андріївною (Царство Небесне!)