Пролітає літо
Птахом легкокрилим
Пролітає літо,
Срібною росою трави прикраша.
Пухом тополиним
Засипає місто,
З вітром і грозою в небо вируша.
Бусинками вишень
Радісно рясніє,
Щедро пригощає липовим медком.
Казку квітів пише,
Вечором багріє,
Небо звеселяє лагідним сніжком.
Запахом малини
Спокушає літо,
Вабить синім морем в миті насолод.
Створює картини,
Ніби шепче: "Вірмо!
Справимося з горем, переможем зло!
Заясніють зорі
Мрійні і грайливі,
Від настою вітру оживуть поля.
Будуть ночі томні,
Будуть дні щасливі,
Аромати миру розіллє земля…"