Втома

 

Ловити сонце на собі,
Сміятись дзвінко.
Піймати промінь на чолі,
Тримати міцно.

Дивитись потай, як вітрець
Цілує трави,
Вдихати м'яту і чебрець,
П'янкі отави.

Відчути в серці теплоту
Тонких матерій,
На мить забути про війну,
Про бій смертельний.

Не знати, що таке печаль,
Жахіття пекла,
Завмерти на короткий час
Від чар блаженства.

Спинити радості момент,
Проснутись вдома…
О, Боже! Чи можливо це?
У серці –  втома!