Перевод с украинского:
Всё закольцуется потом в стихи.
И боль разлуки, слёзы, что тихи.
И жадный поцелуй в твоё плечо.
И жар ладони, что не обпечёт...
Шаги под ливень -- в омут без зонтов.
Весна висит сосулькой без понтов.
И нежеланье из кофейни -- прочь.
Ночное "боже..." разрывает ночь.
И слов несказанных особый вес.
Невечность нас -- под вечностью Небес.
Всё розою обронено с руки...
И слёзы по минувшему горьки.
Оригинал:
...А потім все завершиться віршем.
І щем розлуки. І побачень щем.
І спраглий поцілунок у плече.
І жар долоні, що не опече.
І кілька кроків в дощ без парасоль.
Весна з бурульки – до-ре-мі-фа-соль.
З кав'ярні вічне небажання йти.
Нічне і одчайдушне – "боже... ти...".
І слово непромовлене – любе.
Невічність нас – під вічністю небес.
Троянда біла – впущена з руки.
І – слізьми по минулому – рядки...
©Миклош Форма
http://stihi.ru/2023/07/07/6751
Аватар Автора оригинала