Розламані долі...У вибухах - ранки.
Не ночі лиш чорні - вже чорні й світанки.
Міста постирали дощенту з землі
Понищили села - великі й малі...
Русня закривавила мирні оселі -
В вишневих садочках, де пісні веселі.
І вся Україна - суцільні жахи -
Ховається звір, не щебечуть птахи.
Хоч плач, хоч не плач, як я діяти маю?
Не видно кінця бійні цій ані краю.
Немає ні прощення їй ані назв -
На нитці тримається кожен із нас -
В бажаннях накрила б пекельна їх хмара,
Геєнський вогонь та страшна Божа кара!
Щоб волю, нарешті, та край зберегти,
Зламай, любий Боже, рашистські хребти!
Заради святого всього у житті -
Не кидай нас, Боженько, на самоті!