Казочка про маленького хробачка Пу

Валентина Островська
На одному величезному огороді, розплодилося багато хробаків. Через них вже й нічого корисного не росло, а їсти ж то хочеться? Вони частенько забігали на огороди сусідів, щоб наїстися і збагатитися.
 Хробаками володів маленький хробачок Пу. Він дуже боявся сильніших за себе, аби його не прибили, багато брехав і хробачу стаю вводив в оману. Часами сидів у ящику і придумував всілякі брехні про сусідське життя.
Населення хробаків, відкривши широко рота, слухали його і в своїх очах возвеличуались. Дійшло до того, що вони вища раса обраних і важливих, тому мають право безкарно творити глум всюди, куди приповзала їхня зверхня морда.
 От одного разу, хробачок Пу, вмовив співгромадян піти на сусідське поле, там виросла величезна морква, і її потрібно забрати до себе, бо ж вони обрані і мають право. Пішли вони хором, на сусідське поле, бо вже так збідніли і зголодніли, що більше жити не було сил.
 Взяли з собою кожен по старезній долобинці, вози для вкрадених речей, оділи кашкети з кокардами, вистроїлись в колони і мерщій на чужий огород. Та морква була занадто приваблива. Перетнули межу та посунули в глиб чужого поля, не підозрюючі, що там живуть величезні колонії курей, а вони звикли гребтися в огородах і рахували, що то все їхнє, і ділитися не мали наміру. Півні кликнули клич і поббігалося їх величезна кількість та почали хробаків клювати.
 Маленький хробачок Пу злякався і втік додому, він же не підозрював, що там живуть файні кури з півнями, а вони полюбляють раненько копирсатися в грядках, в пошуках хробаків. Ох сніданок був ситний та смачний.
 Минув певний час і люди держави хробаків почали питати у Пу, де ж їхні сини та чоловіки? Чому нема обіцяної їжі та тріумфальної слави на весь світ?
 Маленький Пу, з ящика бреше про перемоги, хробаки вірять і посилають ще хробаче військо.   
Кури з півнями, наїлися хробаками досхочу, тай почали кликати сусідів за святковий стіл, Індиків з Америки, гусей з Англії, качок з Іспанії, Германії, Польщі і з усього світу, адже так багато смачної хавки давно не було.
Як налетіло Індиків з Америки, до них в повітрі приєдналися ворони з круками, качки, гуси та й поїли всіх хробаків.
Маленький хробачок Пу, з ящика продовжує брехати  і чекає часу, коли баби народять ще хробаків, аби таки поласувати чужою морквою, з чужого огороду.
 А тим часом Індики з Америки, гуси з Англії та качки з воронами та круками підписали договорір, про вчасний приліт на сніданок іншим  разом.
Ось так і живе світ, не без добрих дюдей.