Нерозділене почуття - ледь живе, ніби натюрморт,
Не струмує з аорти нічого, крім подяки.
Я навчилась читати таємні знаки,
Відрізняти нудьги спрямування й сорт.
Але в випадку з Вами немає нудьги - тільки Форт Баяр,
Немає нічого, крім відьом та примар,
У кожної тіні є голос і міць,
Я не зможу забути Вас силоміць.
І тому я множу зітхання у бік небес,
Вимолюючи Вам і мені прощення.
Офірую із флером лемонграсу й дюшес
Квазіфілантропічне вчення,
Тобто вчусь Вашим поглядом бачити світ,
Заповнюючи лакуни та ніші.
Так формується з темряви мас гострота еліт,
З сьогунів - конфіденти та нуворіші.
Хтось розважливо прочитає послання тіней,
Розкодує в глибинах кави гліфи й руни,
А я бачу в статечних галявинах Ваших очей
Дивні примхи й чарівність Фортуни.