Не жбурляй слова в лице,
ще гарячі й досить гострі.
Ні камінням, ні свинцем -
не поцілиш в час і простір.
Не жбурляй у натовп слів,
ті - кому і не почують...
Прикрість приховай і гнів -
злість поету не пасує.
Не жбурляй у пустоту,
розпач не для тебе - геній! -,
в неосяжну висоту,
і поранені мішені.
Не жбурляй, шукай слова:
добрі, мамині - не стерти!
З ними в згоді - голова,
й упокорюється впертий.
Долі котиться кільце,
нас запрошує у гості.
Не жбурляй слова в лице,
не поцілиш в час і простір.
Вільний поетичний переклад власного вірша "Не бросай слова в лицо".
http://stihi.ru/2015/06/13/2183