Краплею чистой роси я вранці до тебе прийду.
Промінчиком сонця ласкаво та млосно погладжу.
Вітром весняним, грайливим ніжно тебе обійму,
Питання проблемні всі вмить порішу та поладжу.
Тільки дуже прошу: ти себе назовсім подаруй.
Не шкодуй ти для мене такого дарунка "простого".
Поведи в нашу юність-весну, квітень наш закарбуй.
Від любові взаємної стане наше життя загадковим.