Які ж ромашки дивовижні
Неначе сонечко мале
Цвіте собі на полі ріднім
Та очі радує завжди
Вони неначе мої мрії
Росте до сонечка маля
Зірву букет собі до дому
Частинку ніжного тепла
А ще вони так пахнуть літом
Дитинством райдужним моїм
Завжди нагадують як мати
Вплітала в коси їх мені
Ромашки незвичайні квіти
Вони частиночки души
До тебе завжди серцем линуть
Та зцілюють твої думки