Михайлику...

Татиана Максимова
Відлетіло пташеня моє до неба,
І мабуть тепер сумує там без мене...
А я тут тужу... Комусь так стало треба,
Чорним душам ненаситним... та даремно

Зачорнили собі карму... то все марно...
Бо повернеться назад все неодмінно.
Бумеранг не поспіша, та завжди справно
Знов летить то того, хто розставив міни...

Не назавжди ми є тут у цьому світі,
Може й я отак колись злечу до неба,
Всі думки свої ніде не можу діти...
Пташеня моє, пишу все це для Тебе!

17.07.2023 р.