"Завжди винен той, хто поруч"
Франсуа Моріак
Не в змозі я побачитись з Тобою -
Тож знов берусь за аркуш та чорнила,
Щоб у листі, просякнутім журбою,
Пробачитись за все, в чим завинила.
Звичайно, Боже, скрізь Ти та усюди.
А винен завжди той, хто саме поруч...
І що якісь вибачливі прелюди -
Не знаю, де ліворуч, де праворуч?
І лепет мій - образчик всіх печалей,
Як попередньо вислані скрижалі.
І підсумок - нестримано гірчавий,
Хоча лише так радощів бажаю!,
Озвись не болем - дай тривку надію!
Бо просто очманіла із коханням,
Бо я до Тебе всім, чим володію -
І самістю моєю й сподіванням.
О, Боже! Поверни до мене вухо
І жалісне : "Прости мене!" послухай!
нра фото - в парку "Перемога", м. Київ