В твої шістнадцять перших років
Життя тривог все ж додало,
Ти вже збагнула тяжкість кроків -
Серед війни все в тінь злягло...
Шістнадцять - це не повноліття,
Та все ж дорослість вже прийшла,
Як серед літа розмаїття ,
Торкнулась щедрістю чола...
Ти гарно квітнеш, ти в дорозі
До тих омріяних висот,
Ти не злякаєшся морозів -
Досягнеш людяних чеснот!
Нехай ця перша із щаблинок
Веде лиш вверх, донизу - ні !
Будь повен щастям твій будинок
І світлим промінь у вікні!