У старому саду ми з тобой цiлувалися...

Тамара Ненчина
У старому саду ми з тобой цілувалися,
Не знаючи - доведеться розлукою мучитись.
Весняними світанками ми милувалися,
Вдалині нас чекала дорога-розлучниця.

Вишневий цвіт густо вкривав землю, душі.
Сніжинки лапаті зблизька нагадуя...
Я не сказала тоді, що мені небайдужий.
І ти не встиг, як тобі дорога... Я.

Розлучились надовго: на роки та без згоди,
Тільки в серці на дні моя ніжність зібралась.
Зацвітає щороку вишневим природа.
Вдячна Богу Всевишньому, що в тебе закохалася...