Серпнева ніч сплива бузково -
Замріює мене казково,
Притишує серцебиття
Та припиняє каяття.
Як затишно! І так любовно,
Що віддаєшся безвідмовно
Самому Богу в напівсні,
Бо приголосні й голосні
Приглушені, в заціпенінні -
І ти без слів і без моління
Кудись простуєш без вітрил,
Поки знов сон твій не зморив.
Згадавши перстень Соломона,
Де напис був, що по Законах
Усе мине. Мине і це.
Й твоє заплакане лице
Осяє усмішка ранкова -
Божественна й невипадкова.
Зірки загаснуть та ліхтар
Й під рушниками твій олтар
Проріже гостро, наче бритва,
Подячна Господу молитва!
Перевод - Риммы Батищевой
Ночь августа лилово тает,
Я с нею сказочно мечтаю.
И сердце сокращает бой…
И я не каюсь пред Тобой.
Как сладостно, любовно, ясно!
И отдаётся безотказно
Всё это Богу в полусне.
И тише мнятся звуки мне
В приглушенном оцепененье –
И ты без слов и без моленья
Бредёшь куда-то без ветрил…
И снова сон тебя сморил.
Припомнив перстень Соломона,
Где надпись та, что по Законам
Всё минет, всё пройдёт в конце…
И слёзы на твоём лице
Улыбкой ясною сотрутся,
Исчезнут звёзды ранним утром,
Погаснет труженик-фонарь,
Под рушниками твой алтарь
Прорежет остро, точно бритва,
Благая Господу молитва.