***

Маргарита Калион
Ти - моя карма, ти - мій біль і радість.
Чом ми зустрілися лише через роки?
Чи хтось перевіряв на витривалість?
А може, то так склалися зірки?!

Поволі -  відчуття свого і  рідного,
При першій зустрічі - неначе дежавю.
І в той же час - такого заповідного -
На думці цій завжди себе ловлю.

"Мій" і "чужий" - контрастне протиріччя!
Можливо, десь у іншому житті
Зустрінемось ще раз і вже навічно
Ми співпадемо в часі й висоті.

Але ж як хочеться набутися удвох
Саме у цім житті - що залишилось.
Якщо шляхи  докупи і звів
 Бог,
То най дарує нам і свою милість!