збожеволені ранки, як чудо,
одягають світанки надрано,
починається серпня естрада,
де співці ще не втратили спокій,
де звитяжці витягують ноти,
горло рвуть не заради мистецтва,
прославляючи працю природи,
вихваляючи божі творіння,
поклоняючись серцем за зерня,
що розсипане просто, задарма,
поневолені фарбами літа,
ллють потоками звуки чарівні,
щоби чули сусіди за гаєм,
як чудова земля позамежжя
розкидала красу межи очі, ненаситність їх щастям
й
не
пахне
19.46
02.08.2023