Н.Бидненко
У сіре тло байдужості
Я пофарбую світ...
Нам, мабуть, не подружиться
На схилі довгих літ.
І синє небо хмарами
У сіре одягну.
Бажаннями покарана,
Прийму свою вину
За те, що я насмілилась
Піти на поклик мрій...
Вітрами все розвіялось,
Жалій чи не жалій.
Тепер в Господній милості -
Забути все скоріш.
А мо', додасть Він смілості...
Байдужосте, облиш!
***
В серый фон безразличия
Я покрашу мир...
Нам, вероятно, не подружится
На склоне долгих лет.
И синее небо облаками
В серое одену.
Желаниями наказана,
Приму свою вину
За то, что я осмелилась
Пойти на зов мечты...
Ветрами всё развеелось,
Жалей или не жалей.
Теперь в Господней милости-
Забыть всё скорей.
А может, придаст Он смелости...
Равнодушие, оставь!