Пробач себе за все, що поламалось,
Пробач за те, що було, та не склалось,
Не розуміла, не вгадала, чи не знала,
Пробач за бите скло, що не спіймала.
Життя – одне: радій, шукай і мрій!
Воно твоє: сама собі повір!
Чудес не діждешся допоки не стрибнеш!
Лиш перший крок, а далі вже підеш…
Пробач собі свій біль, і сум, і дно.
Прийми себе: так є, буде, було…
По суті, все одно немає значення:
Таким тоді у тебе було бачення.
Пробач себе за зльоти і падіння,
За руйнування шансів, воскресіння,
За сірі будні без мети і віри,
Пробач собі! Відкрий свою надію!
Пробач себе!
Люби себе!
І вір собі!
Не переймайся через злі жорстокі дні.
Врахуй нюанс, що кожен бачить те,
Що є у них самих,
ніяк не в тебе.
Плекай себе, як друга чи дитину,
Давай собі усе, що хочеш нині,
Пройдись із гумором по ланцюжку життя,
І пам’ятай, що в себе ти одна!
Пробач себе за все, що поламалось,
Пробач за те, що було, та не склалось,
Не розуміла, не вгадала, чи не знала,
Пробач, що бите небо не спіймала.
21.08.2023
© Inna Омут, 2023