Літо - прихисток тимчасовий.
І від цього журба нестерпна.
Ніби хтось перервав розмову
Із розкішним блискучим серпнем.
Загасив промінець гарячий,
Оселивши у серці тугу.
Чаюванню завадив наче
Зі старим та приємним другом.
Міжсезоння - це зміна кадру.
Та, обравши собі дороги,
Час мені вирушати в мандри
До чужих золотих чертогів...