А літо добігає вже до краю...
І в цьому літі був зі мною ти.
Я долі дякую, я їй не дорікаю,
За те, що так багато "супроти"...
Життя не завжди є здійсненна мрія,
І неможливо свій змінити старт.
Але, якщо живе в душі надія,
Журитись за минулим вже не варт.
Хоч осінь нам і дихає в обличчя,
Здається, чути десь рясні дощі...
Я за собою літо не покличу -
Я збережу його в своїй душі!