Н.Бидненко
Короткий підсумок
Та змилуйся трохи, Всевишній,
Мій шлях не встеляй битим склом…
Піду у садок і до вишні
Щосили притиснусь чолом:
– О вишне! Як я, ти старезна.
Навіщо нам жити тоді?..
І капали сльози, як в бездну,
Й за крок уже – фініш путі.
***
Короткий итог
Так смилуйся немного, Всевышний,
Мой путь не покрывай битым стеклом...
Пойду в сад к вишне
Со всей силой прижмусь челом:
О, вишня! Как я, ты старушка.
Зачем же нам жить, скажи?
И капали слёзы, как в бездну,
И через шаг уже - финиш пути.