Не ті краї назвали "Третім Римом",
Не так вітали М'янму та Кабул,
Не ті там барви - чисті, ледве зримі,
Не ті слова шепоче кіт Баюн.
Такі листи - у вирі стратосфери
Лишається обгортка від життя.
Такі є ритми - технопіонери
Малюють футуризму майбуття.
І так шепоче плазма плеоназму,
Що "Марсіанські хроніки" гудуть,
Але м'які, мов щирість трав, фантазми
Тремтять, коли до Сходу Сонця йдуть...
Тремтливі руки, осяйні склепіння,
Все відбудови потребує, змін...
І лиш реальність - дивне павутиння,
Рахує кожен подих та алтин.
*Знову міждисциплінарне - за мотивами оповіді переселенця. Шана віку й мудрості.