(перевод Ольги Липа)
Жебрак
В вратах обителі святій
Стояв, просивши подаяння,
Бідняк засохлий, ледь живий
Від гладу, спраги і страждання.
Шматка лиш хліба він просив,
І зір являв живую муку,
І каменюку хтось вручив
В його простягнуту цю руку.
Так я благав твого кохання
З сльозами гіркими, з тугою;
Мої найкращі почування
Обдурені навік тобою.
****
(текст оригинала)
"Нищий" М. Ю. Лермонтов
У врат обители святой
Стоял просящий подаянья
Бедняк иссохший, чуть живой
От глада, жажды и страданья.
Куска лишь хлеба он просил,
И взор являл живую муку,
И кто-то камень положил
В его протянутую руку.
Так я молил твоей любви
С слезами горькими, с тоскою;
Так чувства лучшие мои
Обмануты навек тобою!