Війна гуркоче в передмістях,
Товчеться по маленьких селах...
Сумні надходять часто вісті
З гірких весіль...не п'ється келих...
З журбою мовляться всі тости,
Бо в них вплітається війна...
І молодятам...ох, не просто
Під ГІРКО випити до дна...
Пройде лише днів два й дві ночі,
Покличе їх п е р е д о в а...
У матерів не сохнуть очі -
Не дай ти, Боже, щоб вдова...
Про пересічних українців щире слово ,
Бо олігархи про своїх давно подбали,
Розвіяли по світу, як полову,
Не схаменулись...совість проморгали...
.
Чи прийде с п р а в е д л и в і с т ь по війні?
Не вірять вже цьому й захисники...
Пливти Добру і Злу в однім човні?
Ні! Поки при владі ті ж комірники...