Любов у борг. Притча

Юрий Сафроненко
Навіщо голосно кричати,
Коли серця в любові поруч.
Любов потрібно позичати -
Дарити щиро та
власнОруч.

Як повертати борг приємно!
Та більше того, що отримав!
З тим боргом треба обережно, -
Він зникне вмить, якшо нагримав!

І що ж ти будеш повертать,
Якщо любові більш немає?
І безпорадно геть шукать!
Любов аналогів не знає!

Бо унікальна.
Неповторна.
Н
і
д
е
однакових нема!
У кого біла, в кого чорна.
У кого тиха,
як
    л
      у
        н
          а.

Серця - се скриньки для любові.
Її потрібно випускать.
Пісні співать на рідній Мові,
Щоб борг щоденно віддавать.

А як кричать, то се ганьба!
Серця далеко віддалились.
Не докричатися!
…хіба,
Можливо скриньки
                зачинились...

Або завіси заржавіли?
Та скарб у скриньці геть протух.
Любові крил не причепили,
Не зберегли від завірух.


Волати з льоху під замком?
Вельми дурна та марна справа.
Ось так і гримає дурдом,
Як в білім світі
чорна
ґава.
 
=GrafBorisfen=21.09.2023