Вітерець грайливий завітав до хати,
Сколихнув гардини, став із ними гратись...
Підлетів до ліжка, котика попестив,
Привідкривши трішки око, котик, чесно,
Наче посміхнувся, солодко промуркав...
Вітерець із кухні аромат від турки
Кави запашної, взяв, розніс по хаті...
Пахне ще й війною, знов стріляють кляті...
Враз Багір здригнувся і побіг ховатись...
Жити знову вчуся, а не виживати...
Знову відчувати всі смаки, любити...
Я назавжди мати! На могилку квіти -
Доля моя - класти, і за двох тут жити,
Будувати щастя і за двох радіти.
25.09.2023 р.