Осеннее

Мила Яцко
Хочеться затишку,тиші і спокою.
В сяйві вечірньому келих вина,
Щиро довіри без межі глибокої,
Щастя по вінця,і щоб аж до дна.


Хочеться знати, що ти моя вежа,
Я мов дитина,в обіймах твоїх,
Мати і жінка,в коханні без межі,
Сонце твоє, серед тисяч других.


Мрії б мої залишилися  мріями,
Дякую Боже,що маю той шанс!
Іскра з мільйонів. Наш погляд під віями...
Але ж на небі все знали за нас.