І.С.
Для тебе не існує чужини
Так ставишся: "маленький світ"...
Лети.
Відсутність не тривожить мої сни
Я мало сплю.
Ні. Вірші - не листи.
Навіщо ми зустрілись, хто б дізнавсь...
Надалі що - не знаю.
Зараз так.
Колись мені наснилася весна
Прокинулась, а поруч самота.
І ті що віддали б усе що є
Аби ж я тільки з ними та для них...
Лети ж бо, сокіл. Осінь настає...
Так ліпше. Бо ти сам на цій війні.
Мене з тобою поруч не було
В пораненнях, у муках та боях...
Тому що там де люди бачать зло
Я бачу шлях за склом...
То інший шлях.
Одужав. Вийшов знов із небуття...
Не плачу . То все дощ. Його сліди.
Таких як ти чекають все життя...
Та його дарував мені не ти.
а Той Хто всім навіки заповів
чужого не чіпати.
Як твоя,
То знайдеш
Навіть більше ніж хотів.
А ні, то забувай. В чужих краях.