Серед сотні тисяч щоденних смертей,
випливаю вранці жива зі сну, мов з туманну...
не ведуся на тиск, на отримані в побуті рани,
п'ю свої психотропні - суїцидних позбутись ідей
і спокійно іду в новий день, не злякавшись сирени -
я упевнена в Божому Промислі, я - фаталіст.
Прийде час,я піду із життя, мов акторка зі сцени,
або пізньою осінню в сіре фарбований лист.
Божий гумор такий, що подекуди хочеться вити,
милосердя ж Його - психотропні в аптеці дають
без рецепту, тримайтесь, вам має хотітися жити,
доки орки прокляті не вб'ють.