Якби дерева уміли говорити і рухати ногами, чи рубали би люди ліси?
Чи таке вже неважливе життя живого дерева, що може говорити і рухатися, щоб пустити його під ніж? А життя дерева, що не говорить є менш цінним?
Тонни макулатури, непотребу, сміття - це життя тисяч, сотень, мільйонів, мільярдів дерев...
Куди б пішло дерево відпочити, кого б воно кохало, ненавиділо? Що би йому було до вподоби?
Адже ми впевнені, що лише ми як людський рід на цій планеті можемо вирішувати долю всього живого....
А чи воно менш живе за нас?
У цій страшній війні зомбі-рашистів проти України страждає все живе однаково...
Але часто і без війни ми не цінуємо Життя, інше життя, іншу форму життя, яка не схожа на нас ...
Ще скільки разів ми маємо знищити себе і планету, щоб відродитися і навчитися любити, плекати і поважати Життя?
Скільки разів до нашої цивілізації подібне траплялося? Ми не знаємо...
Нам не розповідають...
Але любити - це турбуватися ...
Це - поважати, це - цінувати...
Це - брати відповідальність....
Це - бути дорослим і цілісним, здатним усвідомити ціну і цінність усього і усіх, що і хто нас оточує ...
Якби дерево могло говорити...
29.09.2023 м.Київ