Н.Бидненко
Була любов на білім світі,
Така красива й щира.
Й раділи двоє, наче діти,
Жили в добрі і мирі.
Та хто спіткнувсь із них об камінь –
Тепер уже не взнати.
Закралась в їхній дім ненависть,
Взялася царювати.
Згорнулись душі, наче листя,
Поранене морозом.
Любов з ненавистю сплелися
Трагічним симбіозом.
***
Была любовь на белом свете,
Такая красивая и искренняя.
И радовались двое, как дети,
Жили в добре и мире.
Но кто споткнулся из них о камень -
Теперь уж не узнать.
Закралась в их дом ненависть,
Начала царевать.
Свернулись души, словно листья,
Прибитые морозом.
Любовь с ненавистью сплелись
Трагичным симбиозом.