Листи до тебе...

Анна Владиславовна Смолякова-3
І.С.

Я втомилась. То світла втома.
Як і ніжність... Спокійна ніжність...

Я чекаю на тебе вдома
І думки мої з тим суміжні

І працюю над тим, було щоб
Просто затишно тут і гарно

Галасливі та шумні площі,
Сірі офіси, ресторани -

То мені не потрібно...
Отже,
Як ти там, у далекім краї?

Мушу знати. А значить можу
Перевірити - ні, не граю.

Ти насправді один жаданий
Воно дивно... Та  більше сексу.

Бо якщо мені Богом даний,
То без тебе не мають сенсу

А ні клопіт смішний в оселі
Ні  жіночі надії милі...

Не сумна) Та і не весела.
Я спокійна.  Бо я при силі.

Сила в тім, що ми відчуваєм
Та у чому як діти щирі...

Ні.  Коханців тут не буває.
Ти єдиний.  А ще... Я вірю
В те, що все так як має бути
Так і станеться...

Вітер зовні...

Я втомилась від злої скрути
Та від поглядів із безодні

І від кожного хто до мене
Намір мав, бо вони - не ти. Ні...

Ніжна осінь...
Премудра Нене,
Будь нам поміч у кожній днині!

Будь до нього і там ласкава
Де багато дощу і праці

Вранці пошта...
Смакує кава

Як то живі ми будем вранці...

А як будем, тримай вірша та
Звідсіля аж дотуди - легкість)

Ну а поки... Знімаю "шати"
Та цілунок твій п'ю далекий.