український романс
............................Ксенії
Ми зустрічались просто так,
ще не побачив нашу Долю…
Життя, подавши скритий знак,
серця з’єднало нам любов'ю…
Твоєї зірки ясний світ,
крізь всі розлуки і печалі,
досяг душі крізь сотні літ,
щоб ми із щастям зустріч мали…
І задзвеніли дві струни...
І янголИ нам засурмили…
Благословили нас вони
і, окриливши, відлетіли,
сказавши біля вівтаря:
Любов завжди боготворите,
вона прекрасна! Не дарма
Господь завжди її цінитель …
Любов до тебе - це весна,
її раба, безмежність влади,
вогню завжди вона повна,
в нічних глибинах зорепаду…
Любов - вечірній жаркий дзвін
і благовіст дзвіниці неба...
Хто в резонансі серцем з ним,
всім, хто не зрадив Божу требу -
це Еталон усіх святинь,
і по життю - єдине кредо!