Н.Бидненко
Моїй поетичній Музі
Соломинко моя, не розмокни в дощах,
Не зітлій в літню спеку на попіл.
Берегине, зроби, щоби довше не чах
Поетичний душевний неспокій.
В каламуті життя джерелом чистоти
Будь, наскільки нам вистачить сили,
Без утоми долати свій шлях і змогти
Із любов’ю прощатись красиво.
Соломинко, удвох ми здолаємо все,
Сльози витремо й знову – до бою…
Жовтень листям опалим печаль занесе
І зима не страшна нам з тобою!
***
Соломинка моя, не размокни в дождях,
Не истлей в жару летнюю на пепел.
Беригиня, прошу, чтобы дольше не чахло
Поэтическое душевное волнение.
В круговерти жизни родником чистоты
Будь, насколько нам хватит силы,
Без усталости пройти свой путь и смогли
С любовью прощаться красиво.
Соломинка, вдвоём мы одолеем всё,
Слёзы вытрем и снова - в бой...
Опавшими листьями октябрь печаль заметёт
И зима не страшна нам с тобой!